Улыбка, 45 - 2 декабря 2011 14:06

Я і ти (Монолог покинутої жінки)

Я і ти... Хто ти? А хто я? Сама не знаю. Ти був днем, світлом, сонцем, благодатним дощем. Але день змінила ніч, замість світла настала пітьма, сонце зникло і земля висохла без дощів.

Без будь-яких докорів сумління ти покинув мене у цій пітьмі. Для тебе можна все, для мене ж- ні, бо я ЖІНКА. Щодня я виважую кожен свій крок, думаю над кожним словом, панічно боюсь людського осуду, бо я є тим мірилом, яким мірятимуть і тебе, і наших дітей. Тепер вже моїх дітей.

Якби ще й ти мислив так, як я... Ти легко зрадив, і що найголовніше - не вважаєш це гріхом. Вона - твій останній шанс пізнати щастя, так ти мені сказав тоді. У мене навіть сліз не було, вони з’явились потім, коли ти пішов.

Уже півроку ми без тебе. Надворі весна, а я її не відчуваю.

А ти пам’ятаєш ту весну, коли ми вперше зустрілись? Ти увесь світ прихиляв тоді до моїх ніг, називав мене королевою, щодня дарував квіти... Пригадую ти сказав:’’Якщо зрадиш мене - я піду з цього світу і тебе заберу із собою’’. Я вірила кожному твоєму слову, погляду!

Ти настійливо домагався, щоб я забрала документи з інституту, в якому навчалася, і я забрала. Бо вірила тобі, бо любила. Ти хотів, щоб я була берегинею дому. Довгі роки була я тобі і швачкою, і прачкою, і кухаркою.

Чи оцінив ти мою жертву? Та ти просто наплював на неї. Забрав будинок, і я з дітьми залишилась без даху над головою. Зараз там господарює нова, набагато молодша від мене господиня - твоя дружина.

Ти давно приводив її у наш дім, не звертаючи уваги на те, що я була вдома. Ви займалися коханням в сусідній кімнаті, а ми з дітьми плакали на кухні.

’’Хто ти така? Здрипанка без освіти і без грошей. Без мене ти пропадеш!’’ - це твої слова.

Бог тобі суддя. Та знай, я ніколи не зраджу! Не тебе не зраджу, а себе. У мене є діти, вони виростуть, усе зрозуміють і розсудять нас справедливо.

( из Интернета)

• 
• 
•